Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму!
Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики.
"Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!"
Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд.
Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!"
Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці.
Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно!
Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів.
"Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!"
Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!"
Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами."
Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу.
Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди.
Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів.
Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD.
Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.
Сори, братаны, но мне нужно вам сказать как было. Недавно я решил разнообразить свою жизнь и попробовать что-то новое. И вот у меня на горизонте появился ЛСД, или как его еще называют - легальные закладки.
Закладки, это такие штуки, которые ты берешь и кладешь под язык, а потом все становится офигенным. Решил я взять такую прикоп, до этого ни разу не пробовал. Взял и торопливо нашел спокойное местечко в парке, чтобы никто не мешал.
Уже когда малыш начал действовать, я почувствовал, что мир стал иным. Окружающие цвета стали насыщеннее, все менялось и переливалось прямо перед моими глазами, словно я оказался в сказочном мире. Я просто раскрыл свой внутренний планетарий и наслаждался каждой минуткой.
И тут на ум пришла мысль слушать музыку. Взял свой мара мобилку и нашел самый психоделичный трек, который только смог. Запустил его и ощутил, как каждая нота проникает в мою душу, штормит ее и вырывает наружу. Парк превратился в настоящую тусовку, где я был единственным участником.
Я ощущал, как биты музыки вырабатывали во мне новую энергию, вошел в состояние полного релакса. Музыка перестала быть просто звуком, она стала моим спутником в путешествии через собственное сознание.
Через какое-то время я начал читать рэп и вести себя настоящим уличным героем. Вокруг меня тусовалась молодежь, они понимали меня, ведь мы говорили на одном языке. Я смеялся, пел, танцевал и показывал им, на что я способен.
Но все хорошее когда-то заканчивается. Однажды мой друг, назовем его Рома, подсказал мне, что можно сходить в город и попробовать новую штуку - спайсик.
Мы с Ромой отправились в путь, загрузили GPS на его плойку и пошли на поиски. Сначала все казалось весело и интересно, но на углу улицы нас встретили эти легаши, полицейские.
Они смотрели на нас так, будто мы какие-то монстры, хотя каждый из них точно так же попробовал бы большую дурь. Но им всегда легче сидеть на своих местах и чувствовать себя лучше. Не для нас такая жизнь, мы летим выше небес и никакие законы не могут нас остановить!
Я схватил Рому за руку и мы убежали, чтобы спастись. Бежали как угорелые, чувствуя, как наши ноги все сильнее отказываются слушаться. Счастливчики, если бежишь с легоши, это означает только одно - тюрьма.
Мы спрятались в подворотне, дрожали от страха. И тут я почувствовал, как все, что было до этого дня, рушится и погружается во мрак. Неужели это конец моей свободной жизни? Мне стало так грустно и одиноко.
Но я не сдамся! Я не был готов остановиться на достигнутом. Я не мог позволить себе провалиться в эту темную бездну. Легкий шепот ветра напомнил мне, что я живой и могу выбраться из любой ситуации. Я смотрел на свои руки, их дрожь утихла, и я почувствовал себя сильнее. Что же я делал? Зачем все это? Улицы города приветствовали меня своими асфальтом и фонарями. Я поклялся, что больше не коснусь этой дряни и продолжу свою жизнь, радуясь простым радостям.
Вот такая история, братаны. Радуйтесь жизни, ищите свою истину и наслаждайтесь каждым днем! Всем кайфа и позитива, давайте жить настоящей жизнью!